Серед зелених соснових лісів і першої трави, що пахне весною, пронизані спогадами і болем відчуження стоять покинуті будинки навколишніх сіл. Замість вікон у яких колись жив затишок, сповнені глибоким смутком чорні діри, замість щастя і дитячого сміху – глуха тиша. Лише старанно пофарбовані руками колишніх господарів ставні, з досі не змитою фарбою, вдихають краплину життя у зону екологічного лиха.
Мовчазна спустошена Припя’ть сіріє в епіцентрі території зараження. Понад двадцятиліття назад, вулиці тут були людними і гамірними, тепер містом блукає страшний спокій. На яскравій вивісці магазину «Райдуга» написано, що він працював з 9:00 до 18:00, а «чортове» колесо на центральній площі й досі щодня зі своєї найвищої точки фіксує славнозвісний четвертий реактор.
З моменту аварії на ЧАЕС і примусового відселення людей із забрудненої території пройшло 25 років. Через чверть століття після смертоносної трагедії у зоні відчуження продовжується своє життя.
Країна в країні зі своїми кордонами, законами і правилами – так можна назвати територію радіоактивного забруднення за колючим дротом. Тепер через пропускний пункт КПП Дитятки щодня проїжджає близько трьохсот автомобілів. У одинадцяти населених пунктах зони екологічного лиха проживає 217 самопоселенців. Раз на місяць до віддалених від світу селищ привозять пенсію та щотижня доставляють продукти харчування.
У самому Чорнобилі 117 поселенців. На вахтовому режимі несуть службу понад 3000 працівників разом зі співробітниками Чорнобильського відділу міліції. Вахта змінюється кожні 15 днів. Відділ зони ЧАЕС відрізняється від інших лише тим, що в ньому не має дитячої кримінальної міліції. Адже знаходження дітей у радіоактивній зоні непередбачене. Крім того територію цілодобово патрулює батальйон міліції з охорони зони радіоактивного забруднення та відділ ДАІ. Також у місті працює поліклініка та пожежна частина, автопарк і готель.
За даними правоохоронців з початку 2011 року в зоні відчуження скоєно 16 злочинів, із них 11 розслідувано і направлено до суду. Працівниками міліції зафіксовано 187 адміністративних правопорушень. Із них: 37 за паління у громадських місцях, що становить величезну небезпеку для середовища, 128 за порушення вимог радіаційної безпеки. Співробітниками ДАІ розкрито 1 злочин, виявлено 64 порушення, сімох осіб затримали за керування транспортом у стані алкогольного сп’яніння. Загальна сума матеріальних збитків через порушені кримінальні справи у радіоактивній зоні становить 9076 гривень.
Зі слів начальника міліції зони ЧАЕС Бориса Семенюка, найбільше вражає людська меркантильність та безвідповідальність. Бажання наживитися на радіоактивному брухті та зараженою деревиною штовхає нелегальних гостей на скоєння злочинів. Порушники небезпечного кордону намагаються вивезти з території відчуження смертельно небезпечні гриби, рибу та м'ясо диких тварин. Про наслідки таких законопорушень мародери і браконьєри не замислюються. Крім того, радіоактивна зона приховує не лише небезпеку випромінювання і непередбачуваних від нього наслідків. На забрудненій території збільшилась кількість диких звірів, зокрема вовків. Не так давно у зоні екологічного лиха вийшли з дому та не повернулися двоє самоселів. Наразі вони у розшуку. Немало пасток створених самою природою безлюдної зони, потрапивши до яких можна отримати травми і навіть каліцтва.
Віднедавна на території відчуження, поблизу Поліського району та пропускного пункту Бички діє жіночий Чорнобильський пустинний Свято-Нікольський монастир. Заснували історичну пам’ятку віряни ще у XVIII столітті. У 1700-х роках на території монастиря діяли три храми: Святителя Миколая, Різдва Христового та Дмитра Солунського. Зі слів настоятеля Протеієрея Іоана нині діючий храм Різдва Христового відновили та відреставрували три роки тому, на його території постійно проживають 8 монахинь. Відроджувати храм допомагають послушниці Київського жіночого Свято-Покровського монастиря. Жителі Святині розповіли, що радіації вони не бояться. Згідно висновків експертів у монастирі радіаційний фон вдвічі менший ніж у центрі Києва. До храму часто навідуються самопоселенці, жителі прилеглих сіл, працівники міліції та зони ЧАЕС. Особливо людно на Пасху та у поминальні дні. Для вірян і гостей двері тут завжди відкриті.
Марія Синельникова, ВЗГ ГУМВС в Київській області
|
